Резистентність до інсуліну

Інсулінорезистентність (зниження чутливості до інсуліну) спостерігається у 50-70% жінок із СПКЯ, незалежно від їх ваги. Інсулінорезистентність зменшує здатність клітин нормально обробляти глюкозу, що призводить до накопичення глюкози в крові (гіперглікемія). При цьому організм починає виробляти більше інсуліну, що призводить до гіперінсулінемії.

Інсулін є гормоном з декількома різними функціями, що впливають на метаболізм вуглеводів, жирів і білків.
Виробництво інсуліну підшлунковою залозою в основному регулюється рівнями глюкози в крові.

При високій концентрації глюкози в крові секреція інсуліну збільшується, а коли рівень глюкози в крові зменшується – виробництво інсуліну знижується.

Інсулін проявляє свою функцію, зв’язуючись зі специфічним рецептором у клітинній мембрані. Таким чином, інсулін побічно керує внутрішньоклітинним метаболічним механізмом без необхідності проникнення в клітину. Ключовим компонентом внутрішньоклітинної передачі сигналу і функціонування рецепторів інсуліну є міо-інозитол – активний компонент препарату Міофолік.

Резистентність до інсуліну характеризується зниженою ефективністю інсуліну, наприклад, у м’язовій і жировій тканинах. Хоча інсулінорезистентність не є одним із 3-х діагностичних критеріїв СПКЯ, визначення рівнів глюкози в крові, інсуліну натще і білка глобуліну, що зв’язує статеві гормони (ГЗСГ), може допомогти ідентифікувати зміну чутливості до інсуліну. Інсулін знижує синтез ГЗСГ. Основна роль ГЗСГ (глобуліну, що зв’язує статеві гормони) полягає в зниженні надлишкового рівня статевих гормонів, включаючи тестостерон, тому відсутність ГЗСГ може призвести до підвищеного рівня циркулюючого тестостерону.

Хоча причина СПКЯ не відома точно, зрозуміло, що гіперінсулінемія зазвичай грає ключову роль в його розвитку

Прийом Міофолік дає змогу відновити чутливість до інсуліну і нормалізувати обмінні процеси в організмі, завдяки чому допомагає контролювати вагу.